СПИСОК
літератури для учнів 11-х класів на ІІ семестр
(академічний рівень)
5 | Альбер КАМЮ (1913-1960). «Чума» Життєвий і творчий шлях письменника. Камю - французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди. Камю і екзистенціалізм. Інтелектуальна проЗа Камю: есе, романи, драматургія, ЇХ внутрішня спорідненість. Відчуження людини й абсурдність буття як провідні мотиви творчості. | Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому роману «Чума»; характеризує філософські та естетичні погляди (зокрема, про принципово важливі проблеми вибору позиції і відповідальності людини за цей вибір), про особливості сприйняття Камю теорії екзистенціалізму в різні періоди його творчості; висловлює судження про втілення в романі «Чума» згаданих проблем, зокрема, про рішення (вибір) доктора Ріє всупереч усьому боротися з чумою, хай навіть ця боротьба може бути приреченою на поразку: «...Ця хроніка не | |||
Гол. | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівня підготовки учнів | |||
Роман «Чума» як еволюція «від естетики абсурду до естетики бунту». Відбиття руху Опору і глибинний філософський зміст («поширення образу чуми на буття в цілому»). Семантична невичерпність символу чуми в творі. Узагальнене трактування в романі зла в контексті людського буття та ствердження необхідності боротьби з ним попри неможливість повного й остаточного подолання. Абсурд і трагічний стоїцизм у творі. Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір. Особливості поетики й стилю роману. | може стати історією остаточної перемоги. А може бути тільки свідченням того, що треба було вчинити і що, безперечно, повинні чинити всі люди всупереч страху»); характеризує головних героїв твору; пропонує варіанти тлумачення образу чуми (фашизм - тоталітаризм - зло як метафізична категорія тощо); пояснює, в чому полягає сенс перестороги Камю: переможні вигуки оранців супроводжуються сумнівами Ріє, який «згадав, що будь-яка радість - під загрозою..., бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закрутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години»; висловлює міркування про важливу думку Камю, висловлену у фіналі роману: «Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу»; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття «екзистенціалізм» (як літературне явище); Висловлює судження про есе як літературний жанр; про роман-параболу. | ||||
4 | Еркест Міллер ХЕМШГУЕЙ (1899-1961). «Старий і море», Життєвий і творчий шлях американського письменника, лауреата Нобелівської премії Хемінгуея, особливості його поетики й стилю. Хемінгуей як письменник «втраченої генерації» («Фієста», «Прощавай, зброє!»). Творча криза 1 пол. 1930-х рр. і нове піднесення в 2 пол. десятиліття. | Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому повісті «Старий і море»; пояснює, чому твір «Старий і море» американця Хемінгуея називають по- вістю-притчею про людину; пригадує визначення притчі (6 кл.); з'ясовує сучасне розуміння притчі як концентрованої оповіді з повчальним підтекстом, а також те, що повість Хемінгуея відзначається саме такою сконцентрованістю, внаслідок чого її сюжет і образи (старого, моря, риби, її кістяка, обірваного паруса) у фіналі набувають символічно-притчового змі- | |||
Год. | Зміст навчального матеріалу | Державні вимоги до рівнм підготовки учнів | |||
Роман «По кому подзвін» і тема трагізму історії, що втілився в іспанській громадянській війні. «Старий і море» - повість-притча про людину. «Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст твору, її філософський, моральний і психологічний сенс. Довершеність прологу, роль підтексту («принцип айсбергу») в творі. Вплив Хемінгуея на розвиток художньої прози XX століття. | сту и прочитуються в цьому ключі як сучасна притча про людину, яка не ламається і перемагає всупереч усьому («Людину можна знищити, а здолати не можна»); висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття «повість-притча»; висловлює судження про підтекст, повість-притчу, символ і символіку, сюжет і фабулу твору. | ||||
4 | КАВАБАТА Ясунарі (1899-1972). «Тисяча журавлів». Своєрідність японської літератури XX ст. Засвоєння здобутків європейського письменства і збереження національної культури і літературної традиції. Творчість Кавабати Ясунарі як завершене втілення своєрідності японської літератури. Життєвий і творчий шлях письменника. Відомий письменник, лауреат Нобелівської премії Кавабата Ясунарі - «красою Японії народжений». Повість «Тисяча журавлів». Відбиття в ній національного укладу життя, | Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому повісті «Тисяча журавлів»; пояснює, чому у визначенні Нобелівського комітету про Кавабата Ясунарі було написано - «красою Японії народжений» (автор майстерно описав особливості японської культури, в його творі звучать нотки ностальгії за власне японським національним життєвим устроєм, який чимдалі більше перелаш-товується на західний лад); наводить приклади утілення в повісті японської етики та естетики; доводить прикладами з тексту, що пошук гармонії людини і природи є однією з головних проблем твору; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття «індивідуальний стиль» письменника; «національний (місцевий) колорит» художнього твору;; | |||
етики й естетики. Гармонія природи і людини як засадничий принцип та одна з головних проблем твору. Вишукана простота стилю письменника. | наводить приклади використання місцевого колориту в тексті повісті «Тисяча журавлів». | ||||
4 | Габріель ГАРСІА МАРКЕС (нар. 1928). «Сто років самотності». Життєвий і творчий шлях письменника. Гарсіа Маркес - відомий колумбійський письменник, лауреат Нобелівської премії. Органічне поєднання буденного й фантастичного як характерні риси «магічного реалізму» в романі Гарсіа Маркеса «Сто років самотності». Міфопоетика твору: циклічність часу, яка закріплюється сюжетними повторами й прямим перетіканням минулого в майбутнє, розімкнення простору і його незмінність, анахронічність. Проблематика та система образів твору. Родина Буендіа у художньому часі й просторі твору. Підпорядкованість історії роду Буендіа принципам міфо-творення. Поєднання предметної реальності з реальністю свідомості, з міфом. Тотальна метафоричність і символіка тексту, барокова щедрість барв. | Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому роману «Сто років самотності»; висловлює судження про алегоричний сенс зображення історії родини Буендіа в художньому часі й просторі твору; розрізняє реальність і вигадку в оповіданні; характеризує підкреслено «буденне» зображення автором фантастичного як характерну ознаку «магічного реалізму»; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту ТЛ Дає визначення поняття «магічний реалізм»; розповідає про національний колорит художнього твору. | |||
СПИСОК
літератури для учнів 11-х класів на ІІ семестр
( рівень стандарту)
3. Із літератури кінця XX - початку XXI століття (3 год.) | ||
1 | Постмодернізм - одне з найяскравіших літературних явищ другої половини XX ст., його теоретичні засади й художня (літературна) практика. Соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі. Основоположні принципи постмодерністської поетики. Найяскравіші представники постмодерністської прози (У.Еко, Дж.Фаулз, Дж.Барт, Дж.Хеллер, ІКальвіно, П.Зюскінд, К.Рансмайр, М.Кундера, М.Павич та ін.). Постмодерністське мистецтво, його стосунки з елітарною та масовою культурою. | Учень (учениця): розповідає про соціоісторичні, культурно-філософські та естетичні чинники розвитку постмодернізму в художній літературі; називає представників постмодерністської прози та їхні твори; наводить приклади втілення елементів постмодерністського мистецтва в масовій культурі. ТЛ. Висловлює судження про особливості літератури постмодернізму. Учень (учениця): висловлює своє ставлення до творів сучасної літератури, обраних учителем/школярами для розгляду в класі; порівнює сучасні художні тексти з творами, розглянутими в процесі вивчення предмета «Світова (світова) література»; |
2 | Мйлорад ПАВИЧ (1929-2009). «Дамаскин» «Перший письменник третього тисячоліття» серб М.Павич. Утілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму. Можливість вибору шляхів читання твору на двох його «перехрестях» (в т.ч. на комп'ютері) як вияв характерної для постмодерні-стської літератури гри письменника з текстом і читачем, «відмови від монопольного права автора на істину». Інтенсивне використання фактів візантійської та поствізантійської культури («віртуальний історизм») як характерна ознака творчості М.Павича. | Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому оповідання «Дамаскин»; наводить приклади втілення в оповіданні «Дамаскин» рис постмодернізму: «боротьба за читача» та її засоби: інтенсивне використання фактів візантійської і поствізантійської культури (зокрема, засобів відтворення «місцевого колориту»: балканських імен і географічних назв, побутових деталей тощо); називає та ілюструє прикладами з тексту улюблені художні засоби письменника: розгорнуті (схожі на барокові) метафори, парадоксальні портрети та пейзажі, каталогізація, «плетення словес» тощо); ТЛ Дає визначення поняття «постмодернізм» (як епоху в житті світової літератури і культури кінця XX - початку XXI століття). |
Комментариев нет:
Отправить комментарий